Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Анатолій Матвійчук Вибір.Між двома силами. Зброя першої – Любов, зброя другої – Страх

Журналістика в її класичному вигляді, якої навчали на факультетах журналістики, вже практично померла. Такі мої спостереження.

Замість неї або галасливі таблоїди із сенсаційними заголовками, які не відповідають змісту, або пропагандистські інструменти для просування певних ідей, персоналій, політсил або модних трендів.

Замість неї або галасливі таблоїди із сенсаційними заголовками, які не відповідають змісту, або пропагандистські інструменти для просування певних ідей, персоналій, політсил або модних трендів.

Часто обидві ці функції поєднуються і видають в інфопростір абсолютно недостовірну фейкову інформацію, призначення якої – просто маніпулювати свідомістю.

І найгірше те, що навіть класичні інформаційні агентства,  завданням яких було раніше з

Часто обидві ці функції поєднуються і видають в інфопростір абсолютно недостовірну фейкову інформацію, призначення якої – просто маніпулювати свідомістю.

І найгірше те, що навіть класичні інформаційні агентства,  завданням яких було раніше збирати і поширювати ДОСТОВІРНУ інформацію, переймають технології і прийоми жовтої преси, для якої не існує жодної відповідальності за розповсюджену інформацію.

Усе сказане чітко корелюється з поняттям постправди, яка все більше стає правилом сьогоднішнього дня. Це правило стверджує, що правди, як такої, не існує. Натомість, правда це те, що вигідно і корисно вам у даний момент. Завтра ситуація міняється, і ви оперуєте іншими фактами і аргументами, забувши, що говорили учора, тобто у вас інша правда. І саме це ми вже бачимо у виконанні політиків провідних країн.

Додайте ще до цього можливості ШІ, який може вам згенерувати будь-яке “правдиве” фото чи навіть відео, яке ви не зможете відрізнити від реального і вам стане не по собі.

А тепер помножте всю цю “інформацію” на масштаби впливу на людство приватних глобальних медіакорпорацій і вам стане страшно – в якому світі ми живемо!

А ще фахівці стверджують, що мозок переживає з однаковою інтенсивністю, як реальні події, так і відвертий кіновимисел – викидаючи в кров незліченну кількість різноманітних гормонів. Вас налякали і – в крові адреналін та кортизол, що спалюють мозок і судини. Подивилися привабливу рекламу – і пішов тестостерон чи дофамін по судинах. Забрали у вас позитивні новини – і дефіцит серотоніну вкидає вас у глибоку депресію.

Грубо кажучи, ми як музичні інструменти, на яких грають “музиканти”,  в чиїх руках світовий медіапростір. Для цих “маестро” простіше простого створити потребу в абсолютно непотрібних вам речах, нав”язати вам певний тип поведінки чи стиль одягу, чи кулінарні вподобання.

А ще в їх силі буквально з нуля розкрутити за якихось 5-10 років повноцінний збройний конфлікт між країнами чи справжню криваву війну з величезними жертвами. Для цього є безліч маніпулятивних інструментів, які, будучи застосовані одночасно, викликають явища соціального резонансу такої сили, що їх не зупинити нічим.

А потім деякі спритні люди сідають і будують наукові теорії, підводять іделогічні бази, вибудовують історичні концепції, підтягують потрібні наративи, виправдовують певні емоції – і будують міцні ментальні егрегори над цілими країнами.

Але достатньо залишити хоча б на деякий час таку країну, де все це працює, як величезна і потужна машина, як ти раптом розумієш і відчуваєш, що все це – лише страшна мана, фата моргана, неймовірна ілюзія. Де люди, як біологічні механізми, змушені виконувати заплановані кимось функції.

А насправді Людина, яка раптом залишається наодинці із собою, коли їй перестають нашіптувати, підказувати, манити, спокушати, залякувати чи шокувати – вона повертається до стану внутрішньої рівноваги.

Людині наодинці із собою непотрібно демонструвати амбіції, брехати собі чи картати себе за свої недоліки.

Бо для цього Людині потрібна інша Людина!

І тепер найцікавіше – Ісус колись сказав Істину: полюби ближнього, як самого себе!

Бо коли ти здатен так полюбити Ближнього, як самого себе – ти не чинитимеш йому зла. Бо зла собі завдають лише психічно хворі люди…

Чим більше ми відходимо від Бога

Від розуміння Шляху і Мети,

Тим більше озираємось убого,

Не в силі власний страх перемогти.

Глобальний страх. Мов стиснута пружина.

І вже лягає палець на курок.

Все важче, важче стримувати джина,

Що грає в мозку інфернальний рок.

Хтось в героїн тікає, хтось – у владу.

Чим більше доза – то страшніше гріх.

І ця жорстка дійсність, як розплата,

А в ній – все менше радощів і втіх…

Я перестав вірити будь-кому, окрім власної Душі, коли зрозумів, що править світом.

А ви ще й досі не знаєте, що світом правлять дві Сили або дві Ідеї. Зброя першої – Любов, а зброя другої – Страх.

Свобода вибору за вами!

Анатолій Матвійчук, журналіст, співак

 

Останні публікації