Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Денис «Редіс» Прокопенко Поруч – надійні побратими, у серцях – любов до України, у руках – зброя

І це не дозволить нам відступити: ані сьогодні, ані через рік або десять років

 

Денис – правнук фінського солдата, який воював із росіянами у радянсько-фінській війні 1939-1940 років.

“Таке відчуття, що я продовжив ту саму війну, але на іншій ділянці фронту. Війну проти окупаційного режиму Кремля”, – каже «Редіс». На знак пам’яті про свого прадіда він носить шеврон із зображенням етнічного прапора Карельської республіки.

«Не втомлюсь нагадувати: якщо всі, залучені у процес обміну, не почнуть шукати нові підходи до повернення з полону азовців, цей процес, за такої кількості обміняних може розтягнутись на десятиліття. Цього часу в азовців немає. Вони гинуть у полоні від катувань. Щодня втрачають здоров’я за відсутності належного харчування та медичної допомоги. А стан людської психіки після стількох років у російських тюрмах уявити можуть лише ті, хто сам пробув там тривалий час. Понад 600 азовців більше чотирьох років перебувають у нелюдських умовах.

Ми успішно знаходимо та застосовуємо все нові й нові рішення, які змінюють ситуацію на полі бою на нашу користь. Вже дуже давно настав час почати робити це і з питанням обмінів військовополонених бригади “Азов”. Ці люди врятували Україну на початку повномасштабного вторгнення. Чи віддячить їм за це Україна, врятувавши їх?”, – з болем запитує Денис Прокопенко.

Народився Денис у Києві. Закінчив Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю “Викладач англійської мови”. Але за фахом не довелося працювати. Одразу після закінчення університету у 2014 р. пішов добровольцем до лав батальйону “Азов”. У 2020 р. вступив до Національного університету оборони України.

Полковник Андрій Білецький, командир Третього армійського корпусу:

“У 2014-му році Редіс пройшов шлях від рядового до командира дуже швидко – у липні прийшов гранатометником, а в грудні вже був командиром роти. Входив до неформальної групи “бородачів”, яку я ідентифікував як якісну бойову та ідейну частину полку, а самого Редіса – як єдиного “бородача” без бороди. Якщо ви хочете уявити, що за людина Денис Прокопенко, уявіть собі педанта, внутрішньо добре організованого, дисциплінованого, який ніколи не дає собі поблажок і не відпочиває навіть у вихідні. Я б дуже здивувався, якби, повернувшись з полону, Денис Прокопенко погодився на штабну роботу або став черговим “експертом” на телебаченні. Для кожного, хто його знає, повернення Редіса на фронт виглядає дуже природним. Зараз він там, де й має бути”.

Денис Прокопенко: ”Ми не знаємо точного дня, місяця чи року, коли ми переможемо і зможемо повернутись до наших родин. Але ми впевнені у тому, що скільки б не тривала війна, поруч із нами надійні побратими, в наших серцях любов до Батьківщини, а в руках – зброя. І все це не дозволить нам відступити: ані сьогодні, ані через рік або десять років”.

 Денис “Редіс” Прокопенко – український  офіцер, полковник Національної гвардії України, командир 1-го корпусу НГУ “Азов”, командир  операції битви за Маріуполь, Герой  України. 27 червня 2026-го йому виповнилося 35 років.

 Многая літа!

Останні публікації