Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Роберт Бровді Мадяр Я українець – перше. Друге – власник чогось свого: дерева, будинку, компанії, неважливо. Третє – я батько. Четверте – це моя країна

Це психологія власності, інше  – Роль проєктних менеджерів у веденні війни

Роберт Бровді Мадяр у своєму останньому інтерв’ю згадує початок вторгнення у 2022 році як унікальне історичне явище. Кістяком спротиву тоді стало цивільне населення, але підкреслює: однієї відваги було б замало. Він каже: «Крім сміливості і патріотизму, це дозволило сконцентрувати колективний розум різних професій в одному місці, націлених на вирішення однієї  і конкретної проблеми… Спільний колективний розум лікарів, інженерів, спортсменів, , бізнесменів,  в т.ч. і людей кримінального спрямування, кого завгодно». Мадяр  озвучує ключову тезу: «І у більшості тих груп  людей різних професій виявилися ПРОЄКТНІ МЕНЕДЖЕРИ, які швидко зорієнтувалися і фактично взялися координувати ці всі дії. Це принципова відмінність від класичної армії будь-якої країни світу. Не вузько спеціалізована професія, а колективний розум. Колективний розум, очолюваний ПРОЄКТНИМ МЕНЕДЖЕРОМ, котрий керується математикою… Колективний розум – це і є еквівалент команди, звісно. Тут ніхто не будує ні монополії, ні слави мені любимому… Це все команди».

Маємо класичний еталонний Agile у критичних умовах. Коли застаріла ієрархія давала збій перед масштабом загрози, саме фахівці з проєктного управління стали тим клеєм, який зв’язав різношерстних спеціалістів у високоефективні кросфункціональні команди.

— Про метрики —

Проєктні менеджери прибрали бюрократичне его, налагодили горизонтальні зв’язки й підпорядкували хаос єдиній меті. А далі цей підхід розкривається через чистий data-driven менеджмент. Мадяр наголошує: «Перш за все дрон – це математика, а математика – це можливість адекватного аналізу, управління і планування війни».

У проєктному менеджменті все завжди спирається на метрики, оцінку обмежень та оптимізацію ресурсів. Мадяр в інтерв’ю пояснює це через економічну асиметрію: традиційні армії мислять танками за десятки мільйонів доларів чи дорогими ракетами, але «використовувати для цього традиційні протибалістичні і протишахедні засоби — жодна економіка світу не витягне. Мова лише у нових, сучасних і невисоковартісних технологіях».

Тобто,  цивільний управлінський досвід переніс на поле бою поняття «unit-економіки»: знайти дешеве, масштабоване технологічне рішення, яке знецінює наддорогі ресурси супротивника.

Про портфельне управління

І більше, Мадяр описує це як багаторівневе управління портфелем проєктів. Це одночасна робота на чотирьох глибинах – від тактичного рубежу, де стримується піхота, до блокування логістики Криму та стратегічного знекровлення військових заводів у глибині рф. За кожним таким ударом стоїть чіткий проєктний цикл: «ідеї кожного з котрих на початках були направлені на виживання, а в подальшому сфокусувалися на знищенні противника будь-яким  доступним способом. А далі, наступним кроком — масштабування цих рішень та  імплементація їх в ту армію, в якому вигляді вона зараз бере участь у війні».

Також є чіткі контрольні точки та KPI: Мадяр зазначає, що за рахунок системного застосування дронів вдалося досягти точки, коли «кількість законтрактованого особового складу противника вирівнялася з кількістю знищеного… вирівняли баланс — це нова точка відліку».

Про ownership

Фундаментом усього цього залишається психологія власності – те, з чого він розпочинає свій виступ: «Я українець – це перше. Друге – я власник чогось свого: дерева, будинку, компанії, неважливо. Третє – я батько. Четверте – це моя країна...». У проєктному управлінні це зветься граничним відчуттям відповідальності за кінцевий результат (ownership).

Саме ownership перетворює менеджерів на лідерів, здатних під вогнем розгортати виробництва з нуля, змінювати процеси за тижні там, де міжнародні інституції думають роками, і вибудовувати стійку систему.

Мадяр: “Ми встоїмо. Москва ляже”

Михайло Відякін, бізнес-консультант


Останні публікації