Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Оксана Забужко Чому загинув дванадцятирічний Гриць Глушич

У  Києві поховали 12-літнього Гриця Глушича, якого (і ще трьох дорослих) убив водій, ошалілий од безкарности, – один із десятків тих, що з ревом стрітрейсять київськими вулицями, користуючись імпотентністю нашого дорожнього законодавства, і нема на них управи.

Безмежні співчуття родині. Низький уклін батькові Гриця за захист країни. Нестерпно це все, і так бути не повинно. І ми всі це розуміємо – але шести загиблих у Харкові під мерседесом обкуреної Зайцевої українському праву свого часу виявилось не досить, щоб зробити наші дороги безпечнішими. Хай же тепер хоч смерть Гриця Глушича – смерть, якій можна було запобігти, не від рашистської ракети хлопчик згинув! – стане немарною – і покладе нарешті край безумству, що розпаношилося на дорогах наших міст.

Сама я не сідаю за кермо вже понад двадцять років (міопія+глаукома), – але з погляду пасажира різницю між автомобільною поїздкою по Києву, з одного боку, – і по Варшаві, Відню, Берліну Парижу, Амстердаму і т.д. на захід аж до Атлантики, з другого, оцінити можу дуже добре: вся європейська дорожня безпека стоїть на драконівському контролі й скажених штрафах. За перевищення швидкости в житловій зоні до понад 50 км/год права навіть у Польщі одбирають на місці, тоді як у нас – “карають” штрафом на суму скромного обіду. Бути, як чоколівський убивця, 39 (!) разів зупиненим за перевищення швидкости й далі могти влаштовувати серед міста “Формулу-1”, – це за межею не те що здорового глузду, а елементарної поваги до людського життя.

Пам’ятаймо Григорія Глушича. Цей хлопчик мав жити й будувати майбутню Україну. Натомість він загинув від ідіотської виходки нікчемного стрітрейсера, помноженої на багатолітній пофігізм чиновників, яким просто не хотілось нічого міняти…

 

Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, публіцистка, громадська активістка 

 

 

Останні публікації