Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Вадим Денисенко Поки ми стоїмо дуже далеко від реальних переговорів

      Трамп, Зеленський і візит Сибіги в Китай

 

  1. Розмова Зеленського та Трампа була напрочуд вдалою. По суті, ми отримали все, на що можна було б сподіватися. Але є один нюанс: нам потрібно дочекатися розмови Трамп-Путін. І лише тоді можна робити якісь проміжкові висновки, зокрема й про те, чи дадуть нам ліцензію на Патріоти.
  2. Справа ось в чому.Приблизно місяць тому всі почали фіксувати зміну позиції США (команди Трампа) щодо України. Я писав і зараз лише повторю: у Вашингтоні розуміють, що переговори знаходяться у глухому куті. У  США немає важелів впливу на РФ для зупинки танкерного флоту, а відтак і змусити Путіна до переговорів. Але для республіканців електорально невигідно показати слабкість Трампа.
  3. Саме тому прийняли рішення змінити риторику. І тепер у США на найвищому рівні говорять про зміни на полі бою, про переваги України і, найголовніше, що Путін та Зеленський мають удвох за столом переговорів вирішити питання миру. Зразу треба сказати: один на один – то дуже ризикована історія.
  4. Погано це чи добре (я про зміну риторики)? Відповідь проста – це краще, ніж було раніше, але це точно не про мирні переговори. Що цей злам відбувся – безумовно, плюс. Бо, як мінімум, певний час команда Трампа змушена буде грати в цю гру, якщо хоче не наробити проблем з виборами (хоча і тут не варто переоцінювати українське питання, особливо на фоні чергового загострення ірано-американських стосунків).
  5. Щодо анонсованого візиту Сибіги до Китаю, то ми маємо розуміти: цей візит не про мирні переговори. Китай про мир і свою участь у переговорах буде перш за все говорити з американцями. Бо для нього це перемовини не про те, чий Донбас, а про те, як КНР зароблятиме на ЄС ,і як торгівля КНР співіснуватиме у багатокутнику ЄС-США-КНР -Туреччина. Візит Сибіги про те, чи можна з цими людьми хоч про щось реально домовлятися.
  6. Одна з головних причин, чому візит став можливим – неадекватність Путіна, який хоче розширення війни на треті країни (у тому числі через територію Білорусі). Китай, з однієї сторони, демонструє Путіну: його позиція може бути іншою, ніж зараз. З іншої, Китай готується до переговорів зі США і вважає, що там може бути підняте питання України. А відтак, потрібно бути готовим до цієї і розмови.
  7. На фоні цього всього позиція Путіна залишається незмінною: він не хоче переговорів, він не вірить у будь-які бунти в РФ, вважає бензинову кризу тимчасовим явищем і не вірить в те, що США та Китай домовляться про тиск на РФ.

    Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього

Останні публікації