Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Валерій Пекар Ми стоїмо на плечах гігантів. Без них не було б сьогодення

Дуже стислі тези на День незалежності.

Лише три.

  1. Ми молода держава древньої нації.

Українська нація виросла з українського етносу, якому понад тисяча років. Але нашій державі лише 35. Це створює поле напруги, яке викривлює наше сприйняття. Ми розуміємо древність українського народу й хочемо, щоб наша держава відповідала цьому рівню, але самі ми для цього ще майже нічого не зробили. Українське державотворення перебуває на початковій стадії (Ярослав Грицак пропонував порівняти українську державу з іншими модерними державами на той час, коли їм було стільки ж від заснування). Поки ми не змінимо ставлення до держави, поки не створимо умови, щоб державотворенням зайнялися тисячі професійних, патріотичних і порядних людей, — будемо ходити по колу.

Водночас цей розрив є джерелом не лише проблем, а й сили. Що б ми не робили, ми пам’ятаємо, що за нами тисячолітня історія не лише хліборобів, а й державників, спадкоємцями яких ми є. Ми стоїмо на плечах гігантів — без них не було би того, що ми маємо сьогодні.

  1. Україна змогла.

Ми схильні недооцінювати себе й свої досягнення. Але країна, яку (за путінською версією) придумав Ленін разом з австрійським генштабом, не змогла би стільки років стримувати навалу другої за розміром армії світу, за якою стоїть держава, що має на порядок більше ресурсів. Попри всі негаразди, ми виявилися здатними, і це є наслідок шляху, пройденого нами за 35 років. Поруч є країни, які за ці роки не змогли зрушити з місця, а деякі навіть повернулися далі вглиб минулого. Нам не личить комплекс меншовартості, попри всі наші проблеми. Якщо дивитися не на градус істерики в соціальних мережах, а на реальні показники, то картина буде зовсім інша.

  1. Україна знає, що робити.

Мені дуже подобається це гасло, народжене на стратегічній сесії МЗС. Кажуть, якщо буде третя світова, то краще бути в Україні, бо тут принаймні знають що робити. Третя світова вже триває. У світі, що стає дедалі небезпечнішим і непередбачуваним, українці завдяки своїм цінностям і навичкам найкраще готові зустрітися з невизначеностями майбутнього (хоча я би не сказав, що ми від того щасливі, але часи не обирають). Хто в світі розумний, той захоче дружити з нацією з такими навичками гнучкості й адаптивності, виживання в невизначеності й самоорганізації.

Наша сила в тому, що ми мережеве суспільство вільних людей. Цього не розуміє абсолютна більшість політиків. Увійде в історію той із них, хто зможе поєднати силу суспільства із силою держави. Бо тоді ми, замість витрачати енергію на чвари, покажемо всім.

Вітаю із святом!

Валерій Пекар, учасник ініціативної групи «Першого грудня»

 


Останні публікації