Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Серій Жадан Чути було, як у темряві працюють серця

+ + +

Цілий місяць вони стояли при цій ріці.

Цілий місяць ріка була нерухома й близька.

Не можна було палити вогонь, і мовчали курці.

І з цього боку стояли війська.

 

І з того боку теж – стояли війська.

Чорна ріка,

тече собі чорна ріка.

Важко бути з нею так довго разом.

Яка вона в серпні глибока, яка в’язка.

Якою вона буде, коли впаде в Азов?

 

Чути було, як у темряві працюють серця.

Ніхто не знав, що буде наприкінці.

І течією з півночі їм принесло мерця –

непоквапливого, як усі мерці.

 

Ніби його сюди принесла давня біда,

і тепер ось розвертала в різні боки.

В пробитих легенях його стояла вода –

чорна солодка вода степової ріки.

 

Йди, чоловіче, звідси, проминай береги,

забирай із собою свою смерть і страх,

тут і нам, живим, не вистачає снаги,

а що вже мертвому робити на цих берегах?

 

Забирай свою смерть із собою, забирай її,

забирай її подалі від цієї ріки,

забирай її з темної течії,

забирай звідси мертві свої кулаки.

 

Течія прорізалася в теплій руді.

Місяць відбивався в лисичих очах.

А він лежав, розкинувши руки, на серпневій воді,

важкий, мов хрест на чоловічих плечах.

 

І тягнувся річищем кудись на Схід,

тягнувся цим безкінечним дінцем,

і чоловіки при березі дивились йому услід,

і плакали за цим мерцем,

ще за одним мерцем.

 

Земля сполоханих риб і степових птахів.

Земля золотих пшениць і палених трав –

хтось напише колись історію цих берегів,

історію цих русел і цих переправ.

 

Хтось впише в цю історію всі імена,

імена гострих акацій і зелених кропив.

Правий берег, об який б’ється луна.

Лівий берег, з якого ніхто не відступив.

Сергій Жадан, поет, письменник

 

Останні публікації