Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Оксана Забужко Дитина не запам'ятає "про що", але назавжди запам'ятає "як"

за можливістю водіть дітей у музеї. Неодмінно!

Не маю поняття, як планують працювати музеї й виставкові зали при ледь не щогодинних тривогах. І вже геть не уявляю, як учитимуться діти – весь час в укриттях…

Але твердо знаю, що дітей у музеї водити – треба.

У Музеї Івана Гончара відкрилася виставка “Іванів ковчег” – нагода здійснити подорож в часі і увійти в живу оселю славетного скульптора й колекціонера, котра у  1960-ті була не просто домашнім музеєм, а одним із центрів київського “культурного резистансу”. Мої молоді батьки теж там бували, і мене з собою брали до “дяді Вані”. І я навіть солідно розписалася там у журналі відвідувачів, восьмилітня – на рівних із дорослими: ще молодими, ще вільними, повними сил і планів, не вбитими, не ув’язненими…

(Це ніколи на пам’яті живих не було легко – ростити в Україні українських дітей, – і не буде, доки існуватиме росія в її нинішньому вигляді, – щО б нам не вливали у вуха з цього приводу московськими іпсохами, хай їм буде так легко на груди… Щоразу, коли бачу на своїх виступах батьків із маленькими дітьми, хочу їм сказати: ви все правильно робите – дитина не запам’ятає “про що”, але назавжди запам’ятає “як”, – і цього їй не одбере ніхто й ніколи: це й є те, що зветься – культурна прошивка.)

Той журнал 1968 р. зберігся, підпис також. Дівчинка виросла.

Водіть дітей у музеї – щоразу, коли є змога.

Переможемо.

 


Останні публікації