Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Валерій Пекар Москва живе за рахунок штаб-квартирного колоніалізму

Москва налічує 13 мільйонів людей. Місто живе тим, що викачує всі гроші з регіонів, де є добувна або переробна промисловість, через механізми колоніальної експлуатації. Не останнім з них є «штаб-квартирний колоніалізм», коли центральні офіси регіональних компаній реєструються в Москві, і їхні податки повністю оминають місцеві бюджети. Тому в дуже багатих регіонах РФ панує страшна бідність, а Москва їм підкидає гроші у вигляді субсидій, стверджуючи, що регіони не вміють заробляти і живуть виключно за рахунок Москви.

Сама Москва не виробляє майже нічого, окрім колоніальної політики. Вона дає їй рівень життя, що в рази перевищує рівень життя видобувних, промислових чи аграрних регіонів. У Москві мешкають колоніальні чиновники та їхня багаторівнева обслуга, від масажистів і психологів до професорів університетів. По суті, це імперський двір, ханська ставка, яка задовольняє піраміду потреб столиці. Вона завозить все зовні та нічого не вивозить назовні, пожираючи блага й нічого не виробляючи (показані в статистиці величезні обсяги промислового виробництва Москви — це якраз облік виробництва товарів в колоніальних регіонах місцевими компаніями, зареєстрованими у столиці). Це не є постіндустріальна економіка послуг, бо всі послуги споживаються всередині.

Водночас місцеві мешканці гребують роботою на нижніх щаблях піраміди потреб, тож столиця завозить величезну кількість робочої сили (до 3 млн людей із 13, з яких значна частина нелегалів). Московити ненавидять мігрантів і водночас не можуть без них обійтися.

Якщо (коли) в РФ почнуться центробіжні процеси, потоки колоніальних грошей почнуть зменшуватися, і те саме почнеться з товарами. Населення розбігатиметься зі страшною швидкістю (так само, як між 1917 та 1920 населення Москви впало майже вдвічі), тікаючи туди, де є якась їжа. Мігранти повертатимуться додому або намагатимуться утворити сталі господарські осередки на місцях життя колишніх панів, як це неодноразово бувало в історії після падіння імперських столиць.

Іншими словами, Москва знову «похорошеет», а природа очиститься. Не думаю, що без колоніальної системи місто здатне прогодувати сталим чином більше ніж пару мільйонів людей.

Тепер питання в тому, щоб ми дожили до цього часу, аби подивитися.

Валерій Пекар, учасник ініціативної групи “Першого грудня”, громадський діяч, підприємець

Останні публікації