Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Віктор Ягун Російська загроза вже не теоретична – сигналізує східний фланг Європи

Європа поступово переходить від розмов про потенційну російську загрозу до підготовки до її конкретних проявів.

І найкраще це розуміють країни, які безпосередньо межують із росією та Білоруссю. 27 серпня Radio Free Europe/Radio Liberty оприлюднило деталі листа від 30 липня, адресованого президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн і підписаного п’ятьма єврокомісарами від Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Фінляндії. У документі безпосередньо  йдеться про “погіршення безпекового середовища”, зростання кількості порушень повітряного простору та проникнення безпілотників.

Це важливо: йдеться вже не лише про військову оборону в класичному розумінні. Автори закликають готувати критичну електричну й газову інфраструктуру до атак і перебоїв, створювати регіональні запаси необхідних ресурсів, розвивати систему укриттів та евакуації, посилювати цивільний захист і спроможності протидіяти кібератакам, диверсіям, радіоелектронному впливу та інформаційним операціям. На весь комплекс заходів зі зміцнення стійкості та інвестиційного середовища східних регіонів пропонується спрямувати близько 115 млрд доларів.

І це не паніка окремих балтійських політиків. Ще в червні лідери держав східного флангу спільно констатували, що росія залишається найбільшою прямою і довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці, а до її інструментарію вже належать диверсії, атаки на критичну та підводну інфраструктуру, кібератаки, порушення повітряного простору, застосування засобів РЕБ, використання міграції як інструменту тиску та інформаційні операції.

12 серпня Північноатлантична рада окремо розглядала порушення повітряного простору Польщі та Румунії та інциденти з дронами. У НАТО заявили, що відповідальність за ці порушення несе росія, а її поведінка демонструє дедалі більшу готовність іти на ризик. Альянс у відповідь посилює інтегровану протиповітряну і протиракетну оборону від Балтики до Чорного моря.

Але найбільш небезпечним елементом є можливі операції “під чужим прапором”. За даними RFE/RL, балтійські дипломати підтвердили наявність протягом літа додаткової розвідувальної інформації щодо підготовки росією таких сценаріїв. Reuters окремо повідомляв про побоювання Польщі та країн Балтії, що росія може використати захоплені українські безпілотники для провокацій проти держав НАТО, створюючи враження українського походження атаки. Водночас розвідувальних даних про неминучий масштабний конвенційний напад росії наразі немає.

Саме тут і криється головна небезпека.

Я не думаю, що кремлю сьогодні потрібна повномасштабна війна з НАТО. Значно привабливішим для нього є інший сценарій: створити контрольовану кризу, провести диверсію або обмежену провокацію, залишити сумнів щодо виконавця і подивитися, наскільки швидко та узгоджено союзники зможуть відреагувати. Іншими словами — перевірити не стільки військову силу НАТО, скільки його політичну волю та механізми колективного реагування.

Саме тому східний фланг сьогодні фактично є переднім рубежем європейської безпеки. А Україна вже понад чотири роки на практиці демонструє Європі, як виглядає сучасна війна: поєднання ракет і дронів, диверсій, кібератак, ударів по енергетиці, інформаційних операцій та спроб паралізувати суспільство страхом і невизначеністю.

Європейці нарешті починають переводити це розуміння з площини політичних декларацій у практичне планування.

І це правильний напрям. Бо найкращий спосіб не допустити російської провокації — позбавити москву впевненості, що вона зможе здійснити її безкарно або залишити Захід у сумнівах щодо того, як і наскільки рішуче відповідати.

Віктор Ягун, заступник голови Служби безпеки України (березень 2014 – червень 2015)

Останні публікації