Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Лєра Бурлакова Їй викладати в університеті, де вчать чекати людину з війни

Я  розповім про Олену Козаченко. Вона  – журналістка-розслідувачка. Ми знайомі або з 2013 року, або з 2015-го. Я думаю одне, Олена – інше. Це не має великого значення.

Пам’ятаю, як Олена надсилала нам на фронт ковбасу, шкарпетки й інші речі, необхідні людині для ведення війни. А одного разу вона передала мені на Світлодарську дугу білу мисливську курточку. Біла курточка була чудова. Навколо був сніг. Навколо падали міни. Але в мене була біла курточка.

Потім Олена приїхала до нашого навідника. І привезла тепловізор, здається. На ній були дуже гарні шорти. Це теж важливо. КСП батальйону — не те місце, де часто з’являються жінки в гарних шортах. Війна взагалі не дуже добре організована з точки зору гарних шортів. Потім вони поїхали в готель «Донбас»

Приблизно за півтора-два роки, хоч я можу і помилятися, у них народився син Яромир. Тепер Яромир дружить із моїм Тимуром. Дорослі тим часом продовжують воювати.

Діти тим часом ростуть.

Ми працюємо разом. Олена робить для нас інтерв’ю, які я не хотіла б робити. Які ніхто не хотів би робити. Одного разу вона говорила з Ярославом Базилевичем, який до того взагалі нікому не давав інтерв’ю.

Потім Олена сиділа в готелі й плакала. Журналісти іноді так роблять. Спочатку спокійно ставлять правильні запитання. Потім повертаються кудись, де їх ніхто не бачить. А потім плачуть.

Ще я приходжу до Олени, коли мені страшно.

Коли я не знаю що з кимось з важливих мені людей. Бо чоловік Олени, мій друг і побратим Ігор, уже понад десять років із перервами перебуває десь у сраці. Іноді він має зв’язок. Іноді не має.

Якщо у світі існує університет, де вчать чекати на людину з війни, Олена давно могла б там викладати.

Тому інколи вночі вона говорить зі мною. Говорить, говорить, говорить. І я потроху перестаю божеволіти.

Коли на Київ летить балістика, вона – теж одна з людей, які пишуть мені, і яким пишу я.

Дуже дивний спосіб підтримувати дружбу.

Але який уже є.

Я дуже люблю Олену.

І зараз Олена збирає гроші на течик для своїх друзів із десантно-штурмових військ.

Їй важко їх збирати.

Але хлопцям потрібні машини.

Тому давайте допоможемо?

Збір для бійців роти безпілотних систем 78 ОДШБ

Ціль: 300 000 ₴

Посилання на Банку

https://send.monobank.ua/jar/fnN1LcH7R

Номер картки Банки

4874 1000 3110 3339

Лєна Бурлакова, журналістка, волонтерка

 

Останні публікації