Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Мама Данила Подибайла «Він був не просто моїм сином. Він був моїм другом, моїм побратимом і моїм учителем».

У блокадному Маріуполі Данило з родиною жив у підвалі без води, світла та зв’язку. Вони ділили на всіх тарілку рису й давали маленькій доньці дощову воду. Він готував їжу для сусідів, допомагав цивільним і передавав українським захисникам інформацію про пересування ворога.

Після порятунку родини Данило взяв позивний «Наруто» — на честь героя улюбленого аніме.

«Це персонаж, який не здається і заради своїх друзів готовий на все», — пояснював він.

Згодом Данило став пілотом-аеророзвідником підрозділу «Ангели» 128-го батальйону 112-ї бригади ТрО. Обороняв Київщину, брав участь у звільненні Харківщини, воював під Бахмутом.

Разом із побратимом Данило виявив і знищив багато ворожої техніки та складів із боєприпасами. Результати їхньої роботи залишилися на численних відео — в аеророзвідці майже кожне успішне завдання має своє підтвердження. Обох воїнів представили до нагородження орденом «За мужність». Але отримати нагороди вони не встигли.

У російському полоні залишалися його найближчі друзі з Маріуполя. Кожного обміну Данило чекав із надією побачити їхні імена у списках. Коли їх знову не було, він повертався до дрона. Іншого способу наближати звільнення друзів і рідного міста для себе не бачив.

Він навіть відкладав весілля з коханою, бо хотів дочекатися друзів і зібрати їх усіх разом.

Але такий день не настав.

1 червня 2023 року Данило та його найближчий побратим Олександр «Раста» Войтенко виконували бойове завдання біля Кліщіївки. Обидва не повернулися.

Данилові було лише 26 років.

Через чотири дні, саме в день прощання з Данилом і Растою, вийшов документальний фільм «Без права на дубль», який знімали за їхньої участі ще восени 2022 року. Двоє головних героїв стрічки того дня вже стали її присвятою.

Данилу Подибайлу посмертно присвоїли звання Героя України та нагородили орденом «Золота Зірка».

Але найважливіші слова про нього сказала мама:

«Він був не просто моїм сином. Він був моїм другом, моїм побратимом і моїм учителем».

Одного дня доньці Данила розкажуть, чому її тато взяв позивний «Наруто».

Бо він не здавався. Заради своїх був готовий на все. І до останнього вірив, що український прапор знову піднімуть над його Маріуполем.

«Українська перемога»

 


Останні публікації