Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Тимофій Милованов росіяни вбивали їхніх батьків, вивозили їх до росії, тримали в таборах і били за «Слава Україні»

Відверті розповіді українських дітей воєнного часу

6-річний Юрій їхав із батьком до Бучі, щоб привезти їжу літнім людям. Їх зупинив російський солдат і застрелив батька, а потім кілька разів вистрілив у Юрія.

Хлопець впав, побачив батька в калюжі крові й потягнувся до нього. росіянин вистрілив у Юрія ще раз і подумав, що він мертвий.

Юрій вижив. Наступного дня його бабуся приїхала з тачкою. Українські військові допомогли забрати тіло батька, і його поховали у дворі, The Independent.

У фільмі Can I Go Home Now? українські діти розповідають, як росіяни вбивали їхніх батьків, вивозили їх до росії, тримали в таборах і били за «Слава Україні».

11-річна Софія бачила, як росіяни забирали 16-річних дівчат, коли зайшли в її село. Дівчата поверталися назад у порваному одязі. росіяни приходили і до будинку Софії, перевіряли її іграшки, шпильки й одяг та зі зброєю в руках погрожували батькам.

Пізніше ракета вдарила в будинок Софії. Вона прокинулася під бетонними плитами, не могла рухатися й задихалася. Ковтала землю, а частина волосся залишилася під уламками.

Поліція відкопала її. Софія проковтнула уламок, який потрапив у шлунок. На щоці, за вухом і на спині залишилися шрами. Софія каже, що тепер виходить надвір у масці, бо вважає себе некрасивою.

Шестирічна Саша мріяла стати гімнасткою. Ракета вибухнула в її будинку. Бетонна плита впала їй на ногу.

Після коми Саша прокинулася без ноги, руки й слуху на одне вухо. Під час перев’язок вона плакала від болю й думала, що більше не зможе ходити та займатися гімнастикою. Зараз Саша хоче стати тренеркою й поїхати на Олімпійські ігри.

16-річного Віталія росіяни вивезли після того, як змусили його маму підписати папери на «літній табір». Йому обіцяли місце «як Багами». Мама приїхала його забрати, але ворота вже закрили, а дітей посадили на корабель.

Кораблі возили дітей три дні, а один міг вмістити тисячу людей. Коли вони прибули, побачили колючий дріт на паркані.

У таборі жили близько 500 дітей від 5 до 18 років. Вони спали на матрацах на підлозі. Опалення й гарячої води майже не було. На всіх — один душ і два туалети. Діти часто хворіли, але медичної допомоги не було.

росіяни змушували дітей працювати й співати російський гімн. Називали їх «хохлами», «укропами» й казали, що вони психічно хворі. Віталій каже, що росіяни ставилися до них як до тварин і не вважали людьми. За слова «Крим — це Україна» садили в одиночну камеру в підвалі.

Один російський вчитель побив дівчинку металевим прутом за «Слава Україні» і погрожував вбити її. Віталій бачив синці на її спині.

П’ятирічні діти постійно плакали й просилися додому. Віталій ховав сльози й думав, що більше ніколи не побачить маму. Через сім місяців він повернувся додому. Каже, що ледь не зламав ворота й заплакав.

Тимофій Милованов, економіст, блогер

Останні публікації