Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Сергій Тихий Дещо про «чорного лебедя»

19 серпня, ГКЧП… Я не буду згадувати 91-й рік, хоча є що – аж до журналістського відрядження до вируючої Москви і бронзового «цвяху» – пам’ятника Дзержинському, – який, залишаючи (тоді здавалося, що навіки!) Луб’янку розгойдувався на тросі автокрана.

Хочу про наші з тих пір наполегливі очікування нового «чорного лебедя» – щороку в мережі лунають ці камлання про «катастрофічний російський серпень». То ж давай, «чорний», ласкаво просимо! Он ми й очікувань своїх палких тобі накришили… А лебідь, тварюка така, не летить! І я кажу собі і вам: цю пташку, звісно, можна чекати, але марно прогнозувати й кликати, не те він і чорний лебідь.

До речі, а чому тільки серпень? Чи не чекаємо ми щороку чуда від катастрофічних для російської імперії лютого-березня? Чорний лебідь такий – ніколи не відлітає у вирій і одночасно він завжди не тут, а десь там, невідомо де. Але він є. І колись прилетить знову на голову нашого ворога. Може, в серпні, чи в грудні, коли Біловезька пуща була. Чи у вересні, як у 2022-му, коли ЗСУ звільняли Харківщину.

Переможемо.

Сергій Тихий, журналіст

 


Останні публікації