На Сотбі абсолютний український рекорд – 650 тисяч доларів

Його встановила картина художника, чиї студентські етюди одеські викладачі колись назвали «фабричним виробництвом».
Мова про Давида Бурлюка – художника, поета й людину, яку називають батьком футуризму. починається.
Його історія в Одесі, хлопця козацького роду з хутора на Сумщині, починається у 1900 році , коли він вступає до Одеського художнього училища, вчиться в Кіріака Костанді й живе навпроти – на Преображенській, у кімнаті під дахом, де по стелі ковзали вогні Воронцовського маяка. За одне літо на Дніпрі він пише 350 етюдів і чує від викладачів суворий вирок. Але саме від Костанді виносить любов до імпресіонізму.
Далі – футуристи з розмальованими обличчями, які так шокували одеситів, що ті ходили за ними вулицями. Одного разу митці сховалися в ресторані, а за кілька хвилин усі столики зайняли зацікавлені ними люди. Власник на знак подяки не взяв з них грошей за пиво.
Потім – Японія, де за два роки він написав понад 300 картин, і США, де прожив решту життя. Прах Бурлюка розвіяли над Атлантикою. А море, за його словами, він навчився любити саме в Одесі.
Сьогодні в місті є меморіальна дошка й вулиця Давида Бурлюка – колишня Гаршина.
«Інтент»
Останні публікації
- На Сотбі абсолютний український рекорд – 650 тисяч доларів
- Василь Чепурний Як я сварився з Іваном Плющем
- За 12 тисяч км від Києва інтересами України опікується японець Йошіхіко
- Богдан Мірошниченко «Шершень» – може «ужалити» одночасно шість цілей
- Юрій Керпатенко відмовився виступати під ворожим прапором
- Фрідріх Мерц Небезпека для Путіна – рух України до європейської демократичної родини
- Марта Думнич Умань показала: міського голову можна не лише обрати, а й відкликати
- Роберт Бровді МАДЯР Хробак поспішає лягти: +16% у вересні відносно серпня
- Владислав Смірнов Людина, яка повертала українцям право дивитися на себе власними очима
- Катерина Загорій Прийняти нову реальність зовсім не означає капітулювати перед нею.
- Геннадій Кривошея Чи допоможе нова парковка повернути Бесарабський ринок до життя?
- Ольга Мусафірова До зими не готові, але її ми переживемо











