Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Василь Чепурний Радійте тихому серпневому дощу, варіть варення, консервуйте…

Як жити в час постійних тривог, деренчливих звуків з неба, громохких збивань і влучань, трагічних звісток з фронту?

Розумію, коли фронтовики у відпустках вражаються мирному, на позір безтурботному життю в тилу. Але хіба не за це вони воюють, не за тил? Звісно, тил має їх всіляко підтримувати, що, в принципі, й робить, попри видиму вальяжність відвідувачів кафе і ресторанів…

Мені пригадалося, як дивувався, читаючи в мемуарних книжках Уласа Самчука (чи то “На білому коні”, чи то “На коні вороному”) як під час війни кияни преспокійно варять варення. Як і тепер схоже.

Так і треба. Бо інакше не вижити, не втримати себе в рамках.

Тому й радію тихому серпневому дощу, що м’яко шарудить по металочерепиці даху, по листю, яке вже почало всихати по краях, по чорнобривцях, спраглих вологи, по бокатих яблуках, по стерні наїжаченій, по змученій українській землі…

Василь Чепурний, журналіст

 


Останні публікації