Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Кирило Лукеренко Придушені,але не вбиті революції у Будапешті, Празі

Рано говорити про поразки, коли бій іще не завершений

Практично 70 років тому зносили памʼятник ненависного диктатора сусідньої всемогутньої імперії. 25-метровий монумент за мотузки потягли додолу, скинули і протягли по вулиці. Він простояв там менше ніж пʼять років.

Це був перший день угорської революції 1956 року. Ще вдень на вулиці Будапешта почали виходити студенти, а уже ввечері багатотисячний натовп зруйнував статую, залишивши на високому постаменті лише чоботи. Наступного дня на вулицівиїхали  радянські танки.

Ця революція тривала до 11 листопада, коли її остаточно придушили радянські війська. Перед тим радянський посол Юрій Андропов (той самий) запевняв премʼєра Угорщини Імре Надя, що ніякого вторгнення не буде.

У історії так багато знакових моментів, добре знайомих Східній Європі і, звичайно, нам в Україні: від студентів на майдані до маріонеткового промосковського уряду, що несподівано виник в маленькому містечку під охороною радянських багнетів. І, звичайно, була дуже складна світова політична ситуація, коли паралельно відбувалася Суецька криза. США втручатися не хотіли, бо вважали Угорщину частиною радянської сфери інтересів, і кроком у бік ядерної війни.

Ця революція тоді програла. До трьох тисяч повстанців  вбили, тринадцять тисяч поранили, і близько 200 000 змушені були рятуватися в еміграції. Імре Надя  обманом виманили з посольства Югославії, щоби потім заарештувати і вбити.

У Фейсбуку час від часу ходять сумні дописи про програш України у війні з РФ. Хтось закликає здатися (ну, не здатися, але зробити те саме, тільки іншими словами, хтось рахує курс гривні без підтримки ЄС. І надворі така мряка, і кілька днів російські військові відстрілювали енергетику. А ще наближається зима. А ще ж Трамп. Ну, ви в курсі цього дискурсу.

У історії 1956 року нинішні ми звичайно ж на боці повсталих угорців. Їхнє прагнення свободи викликає повагу, їхня поразка – жаль. Їхня суспільна травма від того, що повстання з орієнтацією на Захід той самий Захід проігнорував – теж зрозуміла.

Але поразка не була остаточною, революція стала подією, що закарбувала у розумінні усіх причетних і непричетних: Угорщина програла революцію, але ненависть до загарбників нікуди не зникла. Сила на боці загарбників, але правда – ні.

Тому промосковський уряд в Будапешті буде змушений толерувати немислимі в інших країнах регіону (тим більше в самому СРСР) свободи і вольності. А ті сотні тисяч змушених угорських емігрантів стали новою угорською діаспорою, котра зробила Угорщину ще ближчою до США і Європи.

Через кілька десятиліть нова «весна народів» змете прорадянський режим. І 23 жовтня, але уже 1989 року, стане днем, коли в Будапешті проголосять нову демократичну республіку.

Поразка України у Визвольних змаганнях початку ХХ століття призвела до створення квазідержавної УРСР, бо Москві після кривавої війни треба демонструвати українцям хоч якийсь національний «прогрес». УРСР як поступка, а потім Західно-Українські землі, як намагання вирішити українське питання, призвели до Незалежності 1991 року.

Східна Європа мала багато таких прикладів. Незалежність Польщі не може не викликати співчуття, попри всі конфлікти: розділена на шматки, знекровлена, винищувана, вона знаходила в собі сили знову вставати з чергової руїни. Згадайте чехів, котрих окупували німці і продавав Чемберлен. Яка Чехія тепер, і де в Чехії німецька мова?

В історії чи не кожної Східно-Європейської країни є свій Трамп. Є періоди горя і біди. Є традиційна політика великих держав: вони грають на внутрішніх суперечностях кожної окремої країни і роздмухують вогонь ненависті між сусідніми націями. Є традиції бідності, браку освіти і їхніх похідних – дрібʼязковості та жаги збагачення, котрі тягнуть за собою корупцію і зрадництво.

Але є і приклад тих студентів, які виходили на вулиці у Будапешті, Варшаві чи Києві. І героїв ЗСУ.

1956 року ми жили в іншому світі. Вашингтон і Москва -на піку сили. ЄС не існувало, а півЄвропи жило під диктатурами того чи іншого штибу. Інформація повзла з точки події до аудиторій зі швидкістю паперової пошти. Нафта і вугілля були безальтернативними джерелами енергії, а про компʼютерну томографію, генну інженерію і дрони лише мріяли в фантастичних романах.

Зараз Україна бореться в іншій Європі і в іншому світі. І хоч його не випускають зі своїх обійм цинізм, підлість і жадібність, але він не є безнадійним.

Урок революції 1956 року в Угорщині доводить, що навіть поразки не є остаточними і несуть в собі майбутні перемоги. Наша історія, що пишеться просто зараз, кричить: рано говорити про поразки, коли бій іще не завершений.

Кирило Лукеренко, журналіст

Останні публікації