Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Віктор Ягун Розрахунок, що росія "сама виснажиться", не має серйозного аналітичного підґрунтя

Це один з висновків дослідження американського аналітичного центру. Інший стосується реального стану армії США, її спроможності вести воєнні дії у двох війнах  та у глобальному протистоянні з Китаєм. Окремо автор, Віктор Ягун, говорить про висновки для України та рекомендації

 

The Heritage Foundation оприлюднила черговий “2026 Index of U.S. Military Strength” — масштабну оцінку стану збройних сил США, оборонної промисловості та глобальних загроз.

Одразу уточню: це не офіційний документ Пентагону, а дослідження впливового консервативного аналітичного центру, тісно пов’язаного з ідеологією “America First”. Тому наведені в ньому фактичні дані варто відокремлювати від політичних та ідеологічних оцінок авторів.

Головний висновок Індексу доволі жорсткий: сукупний стан американської військової сили оцінено як “посередній” — marginal. Сухопутні та Космічні сили отримали оцінку “посередньо”, Військово-морські та Військово-повітряні сили, Берегова охорона і торговельний флот — “слабко”. Лише Корпус морської піхоти, стратегічні ядерні сили та протиракетна оборона оцінені як “сильні”.

Але це не означає, що американські військові сили слабші за інші армії світу. Heritage використовує власний стандарт: спроможність США одночасно вести дві великі регіональні війни та підтримувати тривалі бойові дії проти рівного або близького за потенціалом противника. За цим критерієм нинішні американські сили не готові до двох одночасних конфліктів і можуть мати серйозні проблеми навіть в одній затяжній війні проти Китаю.

Щодо росії, свіжа розвідувальна оцінка США навіть жорсткіша за висновки Heritage. Індекс правильно фіксує великі російські втрати та залежність москви від КНДР, Ірану й Китаю.

Водночас Annual Threat Assessment 2026 констатує: попри втрати, сухопутні сили росії чисельно зросли, а її авіація і флот залишилися переважно неушкодженими та в окремих аспектах стали спроможнішими, ніж до повномасштабного вторгнення.

росія також зберігає модернізований ядерний арсенал, гіперзвукові, підводні, космічні та кібернетичні засоби впливу.

Тому розрахунок на те, що рф “сама виснажиться”, не має серйозного аналітичного підґрунтя.

Для України найважливіший висновок міститься навіть не в Індексі Heritage, а в офіційній Стратегії національної оборони США 2026 року.

Там прямо зазначено: Вашингтон зосереджуватиметься на захисті власної території та стримуванні Китаю, тоді як європейські союзники мають перебрати на себе основну відповідальність за конвенційну оборону Європи й підтримку України — за “критично важливої, але більш «обмеженої»  участі США.

Це вже не дискусійна теза окремих експертів, а зафіксований напрям американської оборонної політики.

Європа почала рухатися. Союзники НАТО зобов’язалися до 2035 року спрямовувати 5% ВВП на оборону та пов’язані з безпекою напрями: щонайменше 3,5% — безпосередньо на військові потреби і до 1,5% — на інфраструктуру, стійкість, інновації та оборонну промисловість.

Проте у 2026 році лише п’ять союзників, за оцінкою НАТО, можуть досягти рівня 3,5% основних оборонних витрат. Отже, політичне рішення ухвалене, але необхідні сили, заводи та запаси ще тільки створюються.

Тому правильний висновок полягає не в тому, що “Америка стала слабкою”.

Віктор Ягун, український військовий, громадський діяч, колишній заступник голови СБУ

США залишаються унікальною військовою наддержавою, здатною здійснювати глобальні операції, забезпечувати ядерне стримування, контролювати космічний простір і завдавати високоточних ударів практично в будь-якій точці світу.

Але американський ресурс більше не є безмежним. Навіть США не можуть одночасно стримувати Китай, протидіяти росії, утримувати сили на Близькому Сході, поповнювати запаси союзників і модернізувати власну армію, спираючись на оборонну промисловість мирного часу.

Для України це означає необхідність остаточно відмовитися від очікування повернення старої моделі, за якої основний матеріальний тягар війни бере на себе Вашингтон.

Наше завдання — максимально інтегруватися в американську та європейську оборонно-промислові системи: створювати спільні підприємства, розгортати ліцензійне виробництво, укладати багаторічні контракти, стандартизувати озброєння, відкривати ремонтні центри та формувати гарантовані виробничі лінії.

Бо зброя, якої немає на складі й яку неможливо швидко виготовити, перестає бути інструментом стримування — незалежно від того, скільки грошей передбачено в бюджеті.

Віктор Ягун, український військовий, громадський діяч, колишній заступник голови СБУ


Останні публікації