Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Тимофій Милованов Україна будує «розумну шкіру землі»

Це мережа датчиків, камер, мікрофонів, мінірадарів і наземних роботів, які мають чути й бачити російську піхоту, коли дрони не літають. Про це пише “Оборонка”.

То є відповіддю на дві проблеми. Українській піхоті бракує людей. На початку 2026 року деякі підрозділи мали лише 30% штату. А восени й узимку дрони сліпнуть через туман, дощ, мряку, вітер і вологу.

росія користується цим і просочується малими групами через лісосмуги, посадки й прогалини в обороні.

Дрони зараз тримають фронт з повітря. Вони бачать російську піхоту, заводять FPV і бомбери, допомагають піхоті не пропустити прорив.

Але росіяни читають прогноз погоди. Коли фронт накриває туман або злива, вони кидають піхоту й броню вперед, бо знають, що українські дрони можуть не злетіти годинами або добами.

Старі спостережні пункти вже не працюють. Людей мало. Небо контролюють дрони. Якщо позицію побачили, артилерія й FPV атакують її за хвилини. Тому піхотинець має не світитися.

Піхота тепер більше слухає, ніж дивиться. Начальник штабу батальйону безпілотних систем 12-ї бригади “Азов” “Тіран”: “Бійці чують техніку або рух ворога, передають оператору, той піднімає дрон і починає пошук”.

На позиціях “Азова” виводять назовні дротові камери, мікрофони й динаміки. Боєць сидить в укритті й контролює периметр, не висовуючись нагору. Якщо камера або мікрофон ловить рух, черговий піднімає безпілотник.

Повітряне спостереження працює у два шари. На 10-30 км літають розвідувальні крила: шукають колони, логістику, техніку і дають цілі артилерії та ракетникам. До 10 км працюють коптери як DJI Mavic.

Коптери крутяться каруселлю: один сідає міняти батареї, другий уже висить у секторі. Але комерційні дрони живуть у середньому лише 24-40 годин нальоту, а російський РЕБ і зенітні FPV збивають темп.

росіяни просочуються не тільки перед позиціями. Вони заходять на 10-15 км углиб і можуть вийти позаду артилерії або розрахунків БПЛА. Тому українські оператори часто розвідують навіть від себе: бачать рух на землі — одразу перевіряють.

Коли погода добра, реакція займає від 1 до 15 хвилин. Побачили піхоту на стрімі, внесли в Delta, оцінили ситуацію, відправили FPV або бомбер.

Але якщо дрони не літають, фронту потрібні “вуха” і “очі” на землі. Підрозділи вже ставлять наземні роботизовані комплекси як приховані пости спостереження: камери, мікрофони, іноді бойові модулі або керовані заряди.

Акустичні датчики можуть чути піхоту там, де камера не бачить через туман, траву, посадку або рельєф. Датчик спить, економить батарею, прокидається від звуку, вібрації або руху і надсилає короткий сигнал через mesh-мережу.

Головна проблема — треба зшити акустику, сейсміку, оптику, радари й наземні роботи в одну картину для командира й оператора.

Далі система має накопичувати дані: де росіяни ходять, у який час виходять, які маршрути повторюють, коли готують штурм.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки

Останні публікації