-
Ольга Гуцал Я ненавиджу комунізм
1 хвилина
Японець Окабе Йошіхіко опікується інтересами України за 12 тисяч км від Києва

Від першого візиту до України у 1992 році Окабе Йошіхіко об’їздив Україну від заходу і до сходу. Нині він президент Асоціації україністів Японії, автор книг “Революція-Майдан” про події 2013-2014 рр. в Україні та “Історія японсько-українських відносин (1915–1937 рр.)”. Ця книга спочатку вийшла японською, а потім й українською.
Починаючи з 2008 і по 2013 роки, як науковець і мандрівник, Йошіхіко відвідав Донбас, зокрема Донецьк, понад десять разів. Також його вразили міста Західної України, особливо Івано-Франківськ. І це спонукає науковця дедалі більше вивчати історію і культуру України.
Серед зацікавлень професора Йошіхіко – історія Зеленого Клину («Зеленої України», «Закитайщини», південної частини Далекого Сходу, де проживало понад 300 тисяч українців, які у 1917—1922 рр. проголосили Українську Далекосхідну Республіку).
“Зелений Клин — це один із найважливіших і водночас малодосліджених історичних фактів України, – пояснює свій інтерес дослідник. – В Україні є чітке уявлення щодо історії Зеленого Клину, однак історичних матеріалів та документів на цю тему в Україні немає, що становить певну проблему. Думаю, деякі з історичних документів зберігаються в російських архівах, однак через війну українським науковцям важко отримати доступ до них. Я японець, тому, можливо, можу знайти там деякі матеріали. Ба більше, я хотів би написати справжню історію «Зеленої України». Але важливіше те, що Українська держава була сусідом Японії. Зазвичай японцям я пояснюю про Україну так: «Україна — це сусідня країна сусідньої країни, тобто Росії…» Після цього японці розуміють, що Україна є насправді дуже близькою Японії. Якщо мені вдасться розказати більше про Зелений Клин, японці збагнуть, що Україна є умовно ще ближчою, передовсім історично”.
Про мету Асоціації україністів Японії, президентом якої він є, науковець розповідає наступне: “Мета Асоціації — співпраця та розвиток україністики в Японії. Наразі до неї входить приблизно 70 осіб. Це найкращі науковці, які вивчають Україну в Японії. Спектр їхніх досліджень дуже широкий — політика, економіка, література, суспільствознавство тощо. Серед членів Асоціації є й колишні посли Японії в Україні, зокрема Курокава Юджі (1996-1999), Амае Кішічіро (2002-2005), Сумі Шіґекі (2014 -2018)”.
Просвітницька робота щодо України є важливою складовою Асоціації і самого Окабо Йошіхіко. Кілька років тому він організував фотовиставку Holodоmor в Університеті Кобе Ґакуін, співорганізатором якої було посольство України в Токіо. “Голодомор – це трагедія українського народу, – говорить пан Йошіхіко. – Мені як науковцю важливо донести японським студентам цей факт історії, відповісти на питання, чому це сталося, яку роль відігравала Україна в 30-і роки ХХ ст. Питання Голодомору – це не лише питання історичної пам’яті українського народу, це трагедія людства”.
Останні публікації
- Ольга Гуцал Я ненавиджу комунізм
- 17 вересня 1989 року розпочався фестиваль “Червона рута” – головна культурна подія доби падіння СРСР
- Валерій Пекар Живемо у подвійних ножицях
- Максим Голубєв Притча ставить смерть поруч зі словом, щоб ми нарешті помітили слово
- Владислава Молчанова Великий бізнес готовий долучитися, аби цю зиму пройти
- Ніна Южаніна Дуже багато звернень із закликом скасувати пільги для посилок
- Валерій Калниш Про банальний рекет у російсько-українській війні
- Борис Сіленков Треба Стратегія кризового менеджменту, а не Стратегія розвитку
- За півторакілограмовою буханкою хліба за 60 доларів вишиковуються черги
- Катерина Загорій Про мою персональну філософію відмови
- Віолетта Кіртока Я море вигрібаю ложечкою. Але ж треба вигрібати
- Леонід Невзлін Удари по російських НПЗ – ефективний інструмент українців











