Катерина Загорій Про мою персональну філософію відмови

Раніше здавалося – для відмови потрібна достатня причина. Тепер я думаю навпаки: достатня причина потрібна для того, щоб сказати «так».
Людина приходить до мене з проханням профінансувати її проєкт. Вона пропонує мені свій пріоритет. Але право визначати мої пріоритети залишається за мною.
Чим більше таких запитів я отримую, тим чіткіше розумію: складність не в тому, щоб навчитися відмовляти. Складність у тому, щоб заздалегідь знати, на що ти готовий витрачати свій ресурс, а на що ні.
Бо якщо власних критеріїв немає, кожне добре сформульоване прохання, важлива проблема чи сильна особиста історія починають претендувати на те, щоб стати твоїм пріоритетом.
Я давно сформулювала для себе 12 правил:
- Те, що мене попросили, ще не означає, що я повинна це розглядати.
- Чужа потреба не створює автоматично моєї відповідальності.
- Я не шукаю достатньої причини сказати «ні». Достатня причина потрібна мені, щоб сказати «так».
- Хороший проєкт не обов’язково є тим проєктом, який повинна фінансувати саме я.
- Важливість проблеми ще не означає, що саме я повинна взяти на себе її фінансування.
- Кожне моє «так» означає «ні» іншому використанню грошей, часу й уваги.
- Тому «ні» часто є способом захистити те, чому я вже сказала «так».
- Хочу приймати рішення відповідно до власних пріоритетів, а не залежно від наполегливості людини, яка звернулася.
- Щоб не фінансувати проєкт, мені не потрібно доводити, що він поганий.
- Відмова не створює для мене нового обов’язку, наприклад, знайти замість себе іншого донора, рішення чи ресурс.
- Якщо відповідь «ні», чесніше сказати «ні», ніж залишити людині декоративне «можливо чи потім».
- Моє завдання не в тому, щоб людина погодилася з моєю відмовою. Моє завдання — щоб моє рішення було зрозумілим.
Бо ресурсом керує той, хто вміє відрізняти важливе від свого.
Катерина Загорій, директорка Ради директорів фармацевтичної компанії «Дарниця»
Останні публікації
- Катерина Загорій Про мою персональну філософію відмови
- Віолетта Кіртока Я море вигрібаю ложечкою. Але ж треба вигрібати
- Леонід Невзлін Удари по російських НПЗ – ефективний інструмент українців
- Санна Марін Головну помилку ми зробили у 2014 році, коли росія захопила Крим
- російський бізнес киває п’ятами, масово рухаючись у бік Китаю
- У Глухові Мішелю Терещенку протистояли старі еліти, оточення вже оголошеного зрадником Андрія Деркача
- Володимир Фесенко 2026 рік: війна технологій, тратегій і доктрин
- Данило Гетманцев Запорука зростання бізнесу – технологічне оновлення
- Виступили проти кремлівського режиму й зі зброєю стали на захист України
- Петро Чернишов Радикальний ідеологічний експеримент
- Лесь Подерв’янський Я люблю низькопробні шинки
- Генеральний штаб ЗСУ Про ураження об'єктів противника на відстані понад 3000 км











