Всі публікації

LeaderUA

Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Роман Вібрановський росія хоче стерти межу між «влада мала зробити» і «влади не існує»

Російських коригувальників зараз цікавлять не фото прильотів, а наша реакція на них. Тому, що вибір цілі зараз – вибір наративу.

Чому? Давайте відкотимося до головного завдання РФ — дотиснути Україну до капітуляції.

Зруйнувати Київ і змусити киян виїхати Росія не може. Пробувала, не змогла — місто працювало навіть із розбитим опаленням. Потім спалили склади, торгові центри, логістику — Київ живе і працює. Фронт перемоги не дає, а «переговори», які нам пропонують, — це не переговори, а примус до капітуляції на російських умовах. Отже, треба знайти те, що змусить Київ на них погодитися.

Кожна хвиля ударів — їхня гіпотеза, на чому тримається місто. Без енергетики вивезли. Без складів якось вивозимо. Без дата-центрів — подивимося. Думаю, вивеземо: мережі зв’язку вразливі, але дуже децентралізовані.

Головне, як на мене, — поєднання ударів з інформаційною машиною, яка переписує кожен приліт з «Росія б’є» на «влада не захистила, влада не домовилася, влада краде».

Мета — розрив між суспільством і владою та розкол в елітах: бізнес, чиї активи горять, IT, який виїжджає, політики, які бачать, що «домовитися на будь-яких умовах» стає популярнішим за спротив.

Є і другий адресат — Захід. Кожен удар — це рахунок: відбудова, фінансування, стабілізація. Росія показує західним столицям, що Україну неможливо стабілізувати без згоди Москви і що ціна утримання зростатиме без межі. Втома Заходу — не побічний ефект, а ціль. Повідомлення просте: змусьте Київ прийняти наші умови, і це закінчиться.

Тому сьогодні вибір цілі —водночас вибір наративу. А перевірити, чи наратив працює, можна лише одним способом: подивитися, що ми пишемо. Наша емоція — це їхня оцінка результату.

Це не заклик мовчати чи робити вигляд, що все добре. Питати про резервування, про захист, про ефективність треба.

Але між «влада має зробити мережу стійкою» і «влади не існує» лежить та сама межа, яку російська машина щодня намагається стерти.

Роман Вібрановський, журналіст

 

Останні публікації