Сергій Наумов Шлях до SEPA. Чи зробить парламент перший крок

Де ми зараз на шляху до SEPA?
На Power Payment Summit «Ukraine–Europe Bridge» ми з колегами з НБУ, Мінфіну, IFC та Світового банку якраз з цим і розбиралися.
Що таке SEPA і навіщо вона нам
SEPA – єдина зона платежів у євро. Переказ із Києва до Варшави проходить так само просто і дешево, як із Києва до Львова: без ланцюжка банків-посередників, без непрозорих комісій, за один день, а в майбутньому – за десять секунд. Саме це отримали 40 країн, які вже в зоні. Для українського бізнесу, для мільйонів родин, чиї близькі зараз у Європі, для експортерів – це щоденна економія грошей і часу.
Звісно, дуже гарна річ, чи не так? Але щоб подати заявку, країна має виконати 87 критеріїв Європейської платіжної ради. Більшість із них закриває законопроєкт 14327, який Мінфін готував із Єврокомісією, звіряючи буквально рядок за рядком.
Якщо закон не буде ухвалено до листопада, ми починаємо гру за новими, важчими правилами, тобто все майже спочатку. І найближча реальна дата подання заявки, за словами Олександра Глущенка , директора профільного департаменту Мінфіну, – січень 2029 року.
Голосування в Раді призначено на 15 вересня. Чи приймуть? Є сумніви.
І що вражає найбільше. Законопроєкт було подано ще у квітні минулого року! Але застряг він не тому, що в ньому щось не так. Він застряг тому, що до нього постійно намагаються щось додати. Хтось пропонує 88-й критерій – конкурсний відбір голови Держфінмоніторингу. Я згоден, що це важливо зробити, але можна й окремим законопроєктом. Хтось каже: спершу реформуйте правоохоронні органи, а потім давайте доступ до реєстрів. Теж справедливо, але хто заважав реформувати до цього?
Мінфін уже поступився в одному – реєстри адмініструватиме сам Мінфін, а не Податкова чи Мін’юст. Але кожна нова умова з’являється після виконання попередньої.
Чи всі ці ідеї важливі? Так. Але всі вони можуть йти окремими законопроєктами, не блокуючи SEPA. Коли ми чіпляємо до одного закону всі бажані реформи одразу, ми не робимо його кращим – ми просто зупиняємо його.
Чому кожен місяць затримки дорожчає
Після ухвалення закону робота лише починається. Уряду потрібно три місяці на підзаконні акти, НБУ і НКЦПФР – шість. Два нові реєстри – банківських рахунків і сейфів та бенефіціарів трастів – потребують щонайменше 12 місяців, а за директивою ЄС мають запрацювати до середини 2027 року. І Мінфін не може закласти на них жодної гривні бюджету, поки закону немає. А з березня 2029 року в ЄС запускається пан’європейський реєстр рахунків PARIS, під структуру якого доведеться підлаштовувати і наш. Тож затримка – не пауза, а щоразу вищий поріг для вступу!
Що вже зроблено – і це чимало
Обрано модель приєднання. НАБУ визнано національною організацією підтримки приєднання (NASO) для нашої країни. 56 банків уже визначили європейських партнерів і отримали попередні пропозиції від банків-спонсорів – причому не лише банки з іноземними групами, а й банки з українським капіталом.
Не чекати. Що треба робити банкам уже зараз
Ми в НАБУ розробили процедуру підготовки пакету документів. Вона вже працює, хоча ми й далі її вдосконалюємо разом із ринком – це живий документ. Наша роль скромна, але важлива: ми не схвалюємо пакети, ми допомагаємо підготувати їх правильно, щоб до Європейської платіжної ради вони доходили без зайвих кіл.
Банку варто зробити чотири речі. Визначитися зі схемою – звичайний кредитовий переказ SCT або миттєвий SCT Inst; більшість країн починала з першого, і це розумно. Обрати дату приєднання за календарем Європейської платіжної ради. Підготувати правовий висновок і анкету. І подати пакет нам: ми його аналізуємо, разом із банком виправляємо зауваження, і далі документи йдуть до Ради. Поки що ми отримали три пакети з 56 можливих – і нічого складного там немає, трохи часу і зусиль.
Тому не чекайте. Візьміть опис схем Європейської платіжної ради, запитайте у свого європейського партнера його технічні вимоги і починайте аналіз сьогодні. Процедура, до речі, поширюється і на небанківських надавачів платіжних послуг, яким ми теж будемо допомагати.
Підсумовуючи. Банки, регулятор і Мінфін сьогодні говорять одним голосом. Закон – не остаточна крапка на шляху до SEPA, попереду ще багато технічної роботи. Але без цього закону до листопада шлях подовжується щонайменше на два роки. 15 вересня ми дізнаємося, чи готовий парламент зробити перший крок.
Сергій Наумов, президент Національної Асоціації банків України
Останні публікації
- Сергій Наумов Шлях до SEPA. Чи зробить парламент перший крок
- Сергій Тримбач З усіх мистецтв для нас найважливішим є українське кіно!
- Віталій Курінний Непублічність – його свідома позиція. Головне – результати
- Валерій Чалий Схожа на суцільну рекламу, коли важливіша обгортка, а не зміст
- Олег Володарський Людина підірвала себе, щоб не здатися, і вижила, щоб стати легендою
- Тимофій Милованов Росіяни роками готувалися до війни
- Іван Левинський Людина, котра сформувала модерний образ Львова
- Марічка Кулачківська 17-річний Бондарєв може стати першим українцем у «Формулі-1»
- Анджеліна Джолі Біженці – найближчі друзі. Вони стійкі і дивовижні
- Юрій Покальчук Не наступайте на любов, не наступайте
- На Сотбі абсолютний український рекорд – 650 тисяч доларів
- Василь Чепурний Як я сварився з Іваном Плющем











