Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Володимир Поздняков Вболіваю, допомагаю, підтримую ППО і вам раджу це робити

Що збиваємо, а  головне – чому не збиваємо? Аналіз, роздуми не сторонньої людини до ППО

Кияни скаржаться на щоденні повітряні тривоги, бо вони створюють транспортний колапс та фактично унеможливлюють роботу бізнесу. Про небезпеку вже майже не говорять. Звикли. Буденність.

Я дивлюся на це як «пепеошник»: уявляю що відбувається за кулісами. Бо в 2022-2023 ми будували систему протиповітряної оборони в Києві та області, це було роботою мого підрозділу, який відповідав за величезний сектор захисту столиці від повітряних загроз. Але лише на тактичному, низовому рівні – де МВГ/ВГ, розрахунки ПЗРК, екіпажі ЗУ/Гепардів мають вичищати небо від того, що пройшло скрізь «велике ППО» або (вже пізніше) «щит» з перехоплювачів БПС. За ті два роки наша ефективність проти крилатих ракет та дронів виросла в рази (!),  і я пишаюся тим, що був долучений до цієї справи. Мені повезло з підрозділом і з командиром, для якого аналіз та планування не були пустим звуком, тому багато речей, які ми робили, стали для мене стандартом “малого ППО” і я не уявляю, що може бути інакше

Я не є експертом всієї системи протиповітряної оборони, та й в “малому ППО” – знаю лише те, з чим мав справу. Але у мене є дві сформовані роками звички : 1) задавати питання (10+ років журналістом) та 2) шукати причини подій (15+ років ринкової аналітики).

Тому, коли друзі мене питають – «Чому не збивають?» – але я не маю відповіді (бо не маю доступу до повної інформації), то зі свого досвіду, завжди можу 1) поставити незручні питання та 2) разом пошукати причини.

Робота ППО під час тривоги – це кульмінація. Це лише 5% нашої роботи. Решта 95% – аналіз, планування, навчання, підготовка зброї, вивчення маршрутів, прогнозування дій ворога, переміщення засобів, пошук рішень та формування потреб – яких ресурсів нам не вистачає, щоб ліквідувати (зменшити) наявні та майбутні загрози. І якщо сьогодні ворожі «бандеролі» тижнями літають зграями одним і тим самим маршрутом 150-200 км у повітряному просторі України та влучають туди куди їм наказали – це означає, що проблема саме в «95%», а не в «5%». Це означає, що насамперед не було якісно проведено «аналіз, планування, прогнозування, пошук рішень та формування потреб», бо про «нову» загрозу (реактивні та керовані шахеди, міні-ракети “бандеролі”) було відомо ще рік чи півтора назад. Але увесь український оборонпром дружно вкладався в дрони-перехоплювачі (100+виробників/розробників). Звісно, завдяки цьому ми вирішили проблему Шахедів. Ми дійсно молодці. Дехто навіть добре попіарився на цьому. Але (прогнозовано) московити знайшли інший засіб кошмарити нас. Спосіб,  який чомусь став для нас несподіванкою!

Двох відповідальних за цей провал – головкома та міністра оборони – вже звільнили. Але той, хто безпосередньо відповідає за ППО, досі на посаді. Чому? Може шукають винних нижче за рангом? ХЗ

А може то такий хитрий план? Типу вивчаємо тактику ворога, щоб потім несподівано вдарити, перехопити та все знищити в одному місці?

А може ось-ось партнери підвезуть чарівний засіб проти дронів-ракет, який наш президент вже попросив, а ми про це ще не чули? Просто треба трошки почекати. Але справді трошки, бо якщо чекати ще пару місяців, то, боюся, тривоги в Києві можна буде не вимикати

Сподіваюся, рішення існує. Просто це настільки таємна зброя, що про неї ще не відомо навіть моїм друзям в ППО. Щиро на це сподіваюся!

Вболіваю, допомагаю, підтримую ППО і вам раджу це робити

А щодо тривог – ви знаєте, що в цьому перш за все винні москалі

Володимир Поздняков, військовий підрозділу ППО

 


Останні публікації