Завантажуємо курси валют від minfin.com.ua

Василь Хмельницький Потрібні – закінчення війни, рівні правила і можливість

 

Топ-тема українського бізнесу — як адаптуватись до нових викликів війни та пройти цю зиму.

Місяць тому я ухвалив рішення, яке далося мені нелегко: не починати будівництво трьох нових заводів. На Kyiv International Economic Forum пояснив чому, і ділюсь висновками, які, на мою думку, будуть корисними  кожному, хто зараз веде бізнес в Україні.

  1. Інколи правильне рішення — це не починати нічого нового. Відповідальність підприємця полягає не лише в тому, щоб постійно рухатися вперед, але і в тому, щоб вчасно зупинитися. Особливо, коли цього вимагає безпека. За першочерговий план не варто триматися будь-якою ціною. Тримати треба мету.
  2. Завдання лідера — створювати інших лідерів.

Мої топменеджери є моїми партнерами, кожен має частку в бізнесі від 3 до 10%. Вони ухвалюють рішення самі, тому в моїй приймальні зазвичай порожньо. Люди мають не просто отримувати зарплату, а бачити результат і розділяти успіх. І команда має знати реальну ситуацію, навіть коли рішення можуть їм не сподобатись.

  1. Якщо бізнесу потрібні кадри, бізнес має вкладатися в їхню підготовку.

Європейські компанії готові відкрити виробництво в Україні навіть зараз, але їм потрібні кваліфіковані працівники. Тому ми не чекаємо, поки таких людей підготує хтось інший, а разом із KSE створюємо освітній хаб площею близько 2500 кв. м, де навчання проходить поруч із майбутніми роботодавцями.

  1. Після війни ми можемо стати виробничою країною, але готуватися треба вже зараз.

Іноземні інвестори кажуть одне і те саме: «Закінчиться війна, і ми прийдемо».

Щоб вони справді прийшли, треба вирішити дві проблеми.

Перша — люди. Готувати людей до сучасних професій треба вже сьогодні.

Друга — умови. Ми вирощуємо багато пшениці, а Туреччина серед світових лідерів з виробництва борошна: вона переробляє нашу сировину і заробляє на кінцевому продукті. Там держава компенсує інвестору до 50% вартості заводу. Якщо ми хочемо конкурувати з Польщею, Туреччиною чи Китаєм, наші умови мають бути трохи кращими, ніж у них. І люди повернуться не через пільгову іпотеку, а тоді, коли тут з’являться можливості для самореалізації.

І наостанок. Український бізнес давно довів, що вміє виживати. Нам не треба, щоб нас жаліли. Нам потрібні дві речі: щоб закінчилася війна, а до того — рівні правила і можливість працювати.

Василь Хмельницький, підприємець


Останні публікації